«ЕФЕКТИВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ДОСВІД»
1.Рівні ефективного педагогічного досвіду.
За рівнем творчої самостійності розрізняють три рівні педагогічного досвіду (за М.Скаткіним, М.Львовим):
1.1. Репродуктивний (досягнення майстерності). Полягає в майстерному застосуванні всього того, що в сучасній педагогіці та методиці є новим (діяльність спрямована на сумлінне виконання своїх професійних обов’язків, слугує еталоном для тих педагогів, які ще не володіють педагогічною майстерністю).
Новизна виявляється:
– У деталях (вдало дібрано приклади; оригінально й цікаво складено серії завдань; гнучко розроблено систему заохочень та оцінок; чітко поставлено зворотній зв’язок – відчуття групи,уміння бачити кожну дитину);
– У поєднанні методів і прийомів, тобто в оригінальній побудові системи знань,екскурсій у незвичайній та ефективній організації самостійної діяльності учнів.
1.2. Раціоналізаторський – передбачає введення в практику навчання принципово нового, тобто вдосконалення практики навчання та виховання на основі творчого використання відомих форм, методів і прийомів педагогічної діяльності, нових оригінальних підходів до їхнього використання (діяльність пов’язана із творчим використанням відомих форм і методів, спрямована на підвищення ефективності педагогічної праці).
1.3. Новаторський – характеризується введенням в практику найрадикальніших новацій, які потребують зміни програм, методик, підручників, посібників, дидактичних матеріалів, неминуче входить у конфлікт з діючою та звичайною системою. Новизна досвіду має об`єктивний характер і за значенням наближається до наукового відкриття. Нову систему вивчення навчального матеріалу запропонував, наприклад, одеський учитель хімії М.П. Гузик. Новаторським є досвід донецького вчителя фізики В.Ф.Шаталова, в основі якого – виклад нового матеріалу укрупненими блоками,що сприяє значному скороченню термінів вивчення окремих навчальних предметів (діяльність, яка завжди передбачає суттєві зміни в навчально-виховній роботі, містить елементи творчого пошуку, новизни, оригінальності. Такий досвід найбільш цінний, оскільки сприяє нововведенням у шкільній практиці та педагогічній науці).
1.4. Дослідницький – інколи пошуки вчителя-новатора виростають до рівня експериментальної роботи. Такий досвід набуває статусу дослідницького. Це явище досить рідкісне, проте певна кількість дослідників починали саме з ефективного досвіду (А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський).
2. Вид педагогічного досвіду за обсягом:
– система роботи навчального закладу;
– система роботи педагогічного працівника;вирішення важливої педагогічної проблеми в навчальному закладі (наприклад, система виховання в школі);
– вирішення важливої педагогічної проблеми педагогічними працівниками (наприклад, система роботи вчителя математики);
– певні форми, методи та прийоми роботи, які використовують в навчальному закладі;
– форми, методи та прийоми, які використовують окремі педагоги.
3. Форма узагальнення:
– альбом, довідка, методичні рекомендації, посібники, статті;
– опис досвіду, брошура, де надається детальний і послідовний виклад системи роботи педагога;
– монографія, де описується педагогічна практика роботи педагога або педагогічного колективу;
– методичні розробки, плани, конспекти, добірки завдань тощо, де містяться шляхи розв’язання педагогом або педагогічним колективом конкретних освітніх завдань
4. Висновки або результативність педагогічного досвіду:
у висновках надається моніторинг результативності, оцінка підсумкам роботи, розкривається можливість їх використання, визначається наукова та соціальна цінність проблеми.
